Пусть приглашен ты был на бал,
Где лишь улыбки на устах;
Но ведь не вечен карнавал
И маски не всегда скрывать
Нам смогут лица и сердца.
Увидишь правду и лжеца,
Узнаешь, где был враг, где друг,
Где теплота, где холод рук..
Хоть полночь только впереди,
Сейчас ты сердце береги,
Чтобы не быть в кругу лжецов,
За маской прячущих лицо.
05.10.06
Комментарий автора: Посвящено М.П.,
а также всем нам...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
