Таке солодке слово ПЕРЕМОГА, що воно за поняття…
Раніше це була перемога в чесному двобої - хто сильніший, спритніший той і перемагав.
Але з часом все змінилося, почав перемагати той, хто хитріший, більш пристосований до сучасного світу. Це були вже не відкриті бої, де використовувалась певна тактика, стратегія та фізична сила, це вже було вміння перехитрити ворога, застати його зненацька, використати найкращу, найсучаснішу зброю, і мимоволі приходить думка: чим відрізняється перемога від вбивства, адже і там і там втрати неминучі, але як, якою ціною!
Згадуючи Біблійний сюжет: колись у Давида був шанс убити царя Саула, коли той спав, але щось зупинило…, але що, не посмів підняти руку на Божого помазаника, а може дещо ще? Людина, яка перемогла Голіафа у відкритому бою, яка не раз виривала вівцю із пащі лева, чи погодилась би вона таким чином отримати перемогу? Та чи перемога це, більш якось схоже на вбивство!
Багато хто хоче зараз перемогти. Можливо це студент, який хоче вступити до вузу. Та як саме: використовуючи свої знання, інтелект, певні навики, чи може впливових батьків, чи намальовану довідку про інвалідність? Ну і що, що записано «інвалід», зате студент. Та ставши так студентом чи не зайняв ти чиєсь місце, місце того наполегливого, талановитого, чи не вбив ти чиюсь мрію! А потім? Ну а потім, як навчений: з тим домовився, запропонував свої зв’язки, зв’язки батьків, а може підставив, а може вбив (і таке буває!), а якщо ти лікар, далеко не найкращий, то вбивство може стати твоєю роботою.
Але, попри все – переміг! Хіба перемога цього не варта! Бо перемога – це все: гроші, слава, впливовість , влада, тріумф!!!
А як здобути перемогу, щоб стати президентом! Яким чином? Нехай люди виберуть! А якщо не виберуть!? Якийсь не 100% план, тоді - фальсифікація, підтасовка, купівля людських переконань, трохи наклепів на суперників, а по суті – брехня! Ну то й що, зате – перемога! Та чи перемога це, я б назвала це вбивством, вбивством людських мрій, переконань, віри в чесність, справедливість, не говорячи вже про фізичну усунення.
Чи багато людей сьогодні хочуть перемогти в чесній боротьбі, щоб це дійсно називалось перемогою, перемогою з великої букви, за яку поважають, шанують, щиро радіють?
Якось немодно це зараз, та й не можливо, не гарантовано. Раптом програш, раптом все пропало, та й грошей стільки вкладено. Чи хватить духу прийняти поразку, сором, смерть, як колись прийняв це все Ісус Христос, невинний, непорочний взяв на себе усі людські гріхи, хвороби, прокляття!
Та все ж Він переміг! О Ісус, тільки Ти наша надія, наша ПЕРЕМОГА. З Твоєю мудрістю, силою та любов’ю цю перемогу уже ніхто не вирве: ніяка хитрість, підлість, підлабузницво, продажність, жорстокість нас, тих хто надіється на Ісуса Христа, ніколи не подолає! Ми перемагатимемо цей світ Господньою Любов’ю, тому що ми все можемо в укріпляючому нас Ісусі Хресті!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 4383 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Рождественский Подарок (перевод с англ.) - ПуритАночка Оригинал принадлежит автору Pure Robert, текст привожу:
A VISIT FROM THE CHRISTMAS CHILD
Twas the morning of Christmas, when all through the house
All the family was frantic, including my spouse;
For each one of them had one thing only in mind,
To examine the presents St. Nick left behind.
The boxes and wrapping and ribbons and toys
Were strewn on the floor, and the volume of noise
Increased as our children began a big fight
Over who got the video games, who got the bike.
I looked at my watch and I said, slightly nervous,
“Let’s get ready for church, so we won’t miss the service.”
The children protested, “We don’t want to pray:
We’ve just got our presents, and we want to play!”
It dawned on me then that we had gone astray,
In confusing the purpose of this special day;
Our presents were many and very high-priced
But something was missing – that something was Christ!
I said, “Put the gifts down and let’s gather together,
And I’ll tell you a tale of the greatest gift ever.
“A savior was promised when Adam first sinned,
And the hopes of the world upon Jesus were pinned.
Abraham begat Isaac, who Jacob begat,
And through David the line went to Joseph, whereat
This carpenter married a maiden with child,
Who yet was a virgin, in no way defiled.
“Saying ‘Hail, full of Grace,’ an archangel appeared
To Mary the Blessed, among women revered:
The Lord willed she would bear – through the Spirit – a son.
Said Mary to Gabriel, ‘God’s will be done.’
“Now Caesar commanded a tax would be paid,
And all would go home while the census was made;
Thus Joseph and Mary did leave Galilee
For the city of David to pay this new fee.
“Mary’s time had arrived, but the inn had no room,
So she laid in a manger the fruit of her womb;
And both Joseph and Mary admired as He napped
The Light of the World in his swaddling clothes wrapped.
“Three wise men from the East had come looking for news
Of the birth of the Savior, the King of the Jews;
They carried great gifts as they followed a star –
Gold, frankincense, myrrh, which they’d brought from afar.
“As the shepherds watched over their flocks on that night,
The glory of God shone upon them quite bright,
And the Angel explained the intent of the birth,
Saying, ‘Glory to God and His peace to the earth.’
“For this was the Messiah whom Prophets foretold,
A good shepherd to bring his sheep back to the fold;
He was God become man, He would die on the cross,
He would rise from the dead to restore Adam’s loss.
“Santa Claus, Christmas presents, a brightly lit pine,
Candy canes and spiked eggnog are all very fine;
Let’s have fun celebrating, but leave not a doubt
That Christ is what Christmas is really about!”
The children right then put an end to the noise,
They dressed quickly for church, put away their toys;
For they knew Jesus loved them and said they were glad
That He’d died for their sins, and to save their dear Dad.
